Л. Б. Маркін, О. С. Медвєдєва

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Аномалії серця та маґістральних судин (МС) плоду посідають перше місце в структурі смертності від вад розвитку в ранньому неонатальному періоді, вони трапляються з частотою від 7 до 17 на 1000 новонароджених і є причиною близько 40,0 % перинатальних втрат.

Мета. Удосконалити діаґностику аномалій серця плоду під час рутинного скринінґового УЗД.

Матеріали і методи. Вдосконалення діаґностики аномалій серця плоду методом рутинного скринінґового ультразвукового дослідження у ІІ триместрі вагітності за допомогою додаткової візуалізації маґістральних судин з оцінкою середнього діаметра, розташування осі серця, співвідношення камер серця та розмірів легеневої артерії, аорти і верхньої порожнистої вени.

Результати. Вважається, що на результат пренатального дослідження впливають головним чином технічні причини (роздільна здатність приладу, термін вагітності, товщина передньої черевної стінки матері, положення і розмір плоду). На нашу думку, пренатальне виявлення вроджених вад серця суттєво залежить  від алґоритму проведення дослідження серця плоду в скринінґовому режимі. Усі скринінґові УЗД мають виконуватися за єдиним протоколом, що є головною умовою стандартизації ехоґрафічних досліджень. У разі підозри на ВВС у плоду пацієнтку скеровують на медико-ґенетичне консультування з проведенням каріотипування та верифікацією діаґнозу.

Висновки. Під час додаткової візуалізації МС вдається діаґностувати понад 90,0 % вроджених вад серця, що свідчить про необхідність оптимізації протоколунадання допомоги для таких пацієнтів, а також мають бути чітко задокументовані основні специфічні критерії оцінки анатомії серця та МС плоду.