Демидова А. Л.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Поширеність інфекції H. Pylori знижувалася в останні роки. Проте процеси міґрації населення нівелюють цю різницю, а зниження темпів поширення Н. pylori останнім часом сповільнюється. Крім цього, частота невдалої ерадикації різко зросла в багатьох країнах через стійкість до антибіотиків.

Мета. З’ясувати ефективність лікування хворих з ПВДПК та потребу в повторному їх лікуванні з часу запровадження Маастрихтських консенсусів.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз ефективності лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки (ПВДПК) за 10 років від початку впровадження у клінічну практику положень Маастрихтських консенсусів.

Результати. Виявлено, що частота звернень пацієнтів з приводу ПВДПК не зменшилась. Констатовано достовірне збільшення частоти повторних звернень через невдалу ерадикацію (20,72 % у 1996 р. проти 38,82 % у 2006 р., р < 0,01) та зростання відсотка реінфікованих пацієнтів – з 5,80 у 1996 р. до 24,71 у 2006 р. Не зафіксовано різниці в ґендерному складі реінфікованих хворих і тих, що звернулися повторно.

Серед найбільш працездатної частини населення (віком від 20 до 50 років) Львівської області кожен третій пацієнт з ПВДПК звертався для повторного лікування впродовж року.

Висновки. Поширеність серед пацієнтів працездатного віку ПВ ДПК та резистентність хелікобактерної інфекції до антибактеріальних засобів потребує всебічного вивчення і прийняття відповідних управлінських рішень у різних сферах життя.