Lviv clinical bulletin 2019, 2(26)-3(27): 8-15

https://doi.org/10.25040/lkv2019.02.008

Курація хворих на гострий коронарний синдром у Прикарпатському реґіоні та ефективність їхньої кардіореабілітації після реваскуляризації міокарда

І. П. Вакалюк, Р. В. Нестерак, В. І. Совтус

Івано-Франківський національний медичний університет

Вступ. Ішемічна хвороба серця є основною причиною смертності серед хвороб системи кровообігу. Застосування реваскуляризацій міокарда сприяє поліпшенню перебігу хвороби. Поряд із застосуванням високотехнологічних методів діаґностики та лікування невід’ємною складовою є кардіореабілітація із пошуком нових методів її удосконалення.

Мета. Охарактеризувати основні засади  курації хворих на  гострий коронарний синдром у Прикарпатському реґіоні та оцінити ефективність кардіореабілітації таких хворих після реваскуляризацій міокарда.

Матеріали й методи. Проаналізовано особливості перебігу та лікування гострого коронарного синдрому в період 2014–2018 рр. у Івано-Франківській області. Обстежено 210 хворих на ішемічну хворобу серця з різними формами та застосованими методами відновного лікування і реабілітації. Вивчали клінічно-анамнестичні показники, результати використання інструментальних, психометричних методик на початку лікування,  через 1 місяць і 6 місяців курації.

Результати. Кількість черезшкірних коронарних втручань у Прикарпатському реґіоні щороку збільшується. Планове стентування з подальшою реабілітацією і відновним лікуванням за проґрамою сприяє позитивній динаміці показників гемодинаміки зі зниженням об’ємних показників лівого шлуночка (кінцевий діастолічний об’єм – зі 127,50 ± 6,12 до 109,50 ± 76,00 см3, кінцевий систолічний об’єм – зі 65,30 ± 3,20 до 54,40 ± 3,00 см3 (р < 0,05)). Поліпшення якості життя також залежало від лікування: за шкалою «Ставлення до хвороби» за традиційного лікування – 60,0 ± 5,0 %, у ґрупі суґестивної курації – 80,0 ± 4,0 %, а з застосуванням проґрами – 93,0 ± 5,0 % (р < 0,05). Констатовано зменшення проявів депресії і тривоги у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця. Так, середній бал тривоги зменшився на 29,7 % з 8,36 ± 0,61 на початку лікування до 5,88 ± 0,47 бала через 6 місяців курації.

Висновки. Аналіз особливостей перебігу та лікування хворих на гострий коронарний синдром у Прикарпатському реґіоні показав, що впровадження сучасних методів відновлення вінцевого кровоплину дає змогу суттєво вплинути на виникнення і перебіг захворювання. Спостерігається збільшення кількості проведених черезшкірних коронарних втручань у хворих на гострий коронарний синдром. Ефективність курації хворих на гострий коронарний синдром опосередковується низкою клінічних і психологічних характеристик, а саме – типом кровопостачання, обраним методом відновлення вінцевого кровоплину, урґентністю виконання, змінами внутрішньосерцевої гемодинаміки та психоемоційним станом пацієнта. Ефективна кардіореабілітація забезпечує корекцію клінічного перебігу хвороби, зменшення ознак депресії, тривоги та поліпшення якості життя пацієнтів. Доцільно поєднувати традиційне лікування зі суґестивною курацією і навчанням за авторською програмою.