Lviv clinical bulletin 2017, 2(18)-3(19): 53-71

https://doi.org/10.25040/lkv2017.023.053

Характеристика та особливості стану системи кровообігу у хворих на цироз печінки як хвороби з поліорґанним ураженням: патоґенез; діаґностика; принципи лікування її уражень (огляд літератури та опис клінічного випадку)

М. Л. Фармага, М. О. Абрагамович, М. Р. Ферко

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Цироз печінки (ЦП) посідає значне місце серед хвороб внутрішніх орґанів, а його коморбідні синтропічні ураження системи кровообігу є частою причиною інвалідизації нерідко й смерті пацієнтів, що визначає актуальність, медичну та соціально-економічну значущість, а також потребу удосконалення принципів його комплексного диференційованого лікування з урахуванням стану системи кровообігу.

Мета. Проаналізувати опубліковані дослідження щодо частоти, патоґенезу, клінічних ознак, діаґностики та лікування поліморбідних синтропічних позапечінкових уражень серцево-судинної системи у пацієнтів з ЦП.

Матеріали й методи. Опрацьовано результати клінічних досліджень за попередні роки та проаналізовано випадок захворювання пацієнта, який перебував під нашим спостереженням.

Результати. Ураження печінки, як ключового орґана міжорґанних і міжсистемних взаємовідносин, призводить до порушень системи кровообігу. Це виявляється передусім порушенням гемодинаміки з формуванням стійкої артеріальної гіпотонії та, як наслідок, порушенням мікроциркуляції і функціональної недостатності майже всіх орґанів, а також ушкодженням міокарда у вигляді циротичної кардіоміопатії із систолічною та діастолічної серцевою недостатністю і зміною параметрів серця. Клінічні ознаки ЦП з втягненням у патолоґічний процес орґанів системи кровообігу є бідними і, головне, неспецифічними. Найчастіше скарг немає або їх вважають проявом захворювання печінки, а результати фізикального, лабораторного та інструментального обстеження є малоінформативними. Найбільш специфічними є висока частота серцевих скорочень, наявність «хронотропної недостатності» та рівень і добові коливання артеріального тиску. Специфічних методів лікування уражень серцево-судинної системи за умов ЦП поки що не розроблено.

Висновки. Ураження печінки, як ключового орґана міжорґанних і міжсистемних взаємовідносин, призводить до порушень системи кровообігу й виявляється порушенням гемодинаміки з формуванням стійкої артеріальної гіпотонії та ушкодженням міокарда у вигляді циротичної кардіоміопатії з систолічною і діастолічною серцевою недостатністю та зміною параметрів серця.