Lviv clinical bulletin 2016, 1(13): 8-16

https://doi.org/10.25040/lkv2016.01.008

Характеристика стану веґетативної нервової системи у хворих на цироз печінки та його залежність від ступеня важкості портальної гіпертензії за показниками дослідження варіабельності серцевого ритму

М. О. Абрагамович, М. Р. Ферко

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Цироз печіцнки (ЦП) супроводжується ураженням усіх орґанів і систем, у тому числі й веґетативної нервової системи (ВНС), що значно пришвидшує неґативний проґноз через участь у патоґенезі провідного синдрому портальної гіпертензії (ПГ), який є основною причиною смерті гепатолоґічних хворих.

Мета. Охарактеризувати стан ВНС у хворих на цироз печінки та з’ясувати його залежність від ступеня важкості ПГ за показниками дослідження варіабельності серцевого ритму.

Матеріали й методи. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП залучено 240 пацієнтів дослідної ґрупи (ДҐ) із різним ступенем важкості ПГ (65 жінок (27,1 %) і 175 чоловіків (72,9 %) віком від 21 до 78 років), верифікованої за допомогою неінвазивного ультразвукового доплеро-флоуметричного обстеження судин черевної порожнини. Усім пацієнтам проведено визначення варіабельності серцевого ритму.

Результати. Стан веґетативної нервової системи у хворих на цироз печінки характеризується зниженням сумарної активності веґетативного впливу на серцевий ритм через зниження симпатичних і парасимпатичних впливів, а також гуморального компонента. Найбільшу частоту серцевих скорочень (ЧСС) під час проведення визначення варіабельності серцевого ритму у пробі до та після навантаження верифіковано у хворих з ПГ ІІІ ступеня важкості – достовірно частіше, ніж у пацієнтів з ПГ І та ІІ ступеня, різниця між якими також була статистично значущою (р < 0,05). Між ступенем важкості ПГ у хворих на ЦП та показником ЧСС у пробі до та після навантаження  виявлено  прямі  кореляційні зв’язки середньої сили [(r = 0,41; р < 0,001) і (r = 0,26; р < 0,001)] відповідно, на основі чого можна стверджувати, що ЧСС достовірно збільшувалася у відповідь на наростання ступеня важкості ПГ і що вплив симпатичної нервової системи переважає над парасимпатичною  із декомпенсацією ЦП, індукованого ПГ.

Висновки. Наростання веґетативної дисфункції, з переходом реґуляції на місцеві (гуморально-метаболічні) рівні пропорційно залежить від ступеня важкості портальної гіпертензії у хворих на ЦП, що підтверджує роль ВНС у патоґенезі виникнення ПГ, а також може слугувати надійним допоміжним діаґностичним критерієм виявлення ПГ та одним із «маркерів» визначення ступенів її важкості.