Lviv clinical bulletin 2017, 2(18)-3(19): 32-38

https://doi.org/10.25040/lkv2017.023.032

Уміст деяких про- і протизапальних чинників крові та інсулінова резистентність у хворих на цукровий діабет 2-го типу з кардіоваскулярною автономною нейропатією, вплив на них омеґа-3 поліненасичених жирних кислот

В. О. Сергієнко, О. О. Сергієнко

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Кардіоваскулярна автономна нейропатія (КВАН) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу характеризується ураженням нервових волокон парасимпатичного і симпатичного відділів веґетативної нервової системи. Її вважають незалежним чинником ризику серцево-судинної смертності.

Рекомендації Американської діабетолоґічної асоціації (2016) передбачають використання препаратів омеґа-3 поліненасичених вищих жирних кислот (ω-3 ПНЖК) для лікування дисліпопротеїнемій у хворих на ЦД і серцево-судинні захворювання. Однак інформація про особливості використання ω-3 ПНЖК для лікування хворих на ЦД 2-го типу з КВАН має фраґментарний характер, а тому вимагає подальшого уточнення.

Мета. Дослідити вміст деяких про- і протизапальних чинників крові та інсулінову резистентність у хворих на цукровий діабет 2-го типу з кардіоваскулярною автономною нейропатією, а також вплив на них омеґа-3 поліненасичених жирних кислот.

Матеріали й методи. Обстежено 48 хворих на ЦД 2-го типу (16 жінок, 32 чоловіки віком 50–59 років). 12 пацієнтів із ЦД 2-го типу були без КВАН, 36 (вік 50–59 років, тривалість захворювання 1–6 років, показник ґлікованого гемоглобіну A1c (HbA1c) (7,1 ± 0,6) %) – із функціональною стадією КВАН. Контрольна ґрупа – 15 практично здорових людей віком 51,9 ± 3,2 року.

У крові визначали концентрацію ґлюкози, імунореактивного інсуліну (ІРІ), індекс ІР (HOMA-IР), рівень високочутливого С-реактивного протеїну (вчСРП), фактора некрозу пухлин- α (ФНП-α), інтерлейкіну (ІЛ)- 6, ІЛ-8 та ІЛ-10, показники співвідношення ФНП-α/ІЛ-10.

Пацієнтів із ЦД 2-го типу та функціональною стадією КВАН стратифіковано на дві ґрупи: 1-ша ґрупа (21 хворий) три місяці отримувала стандартне цукрознижувальне лікування та 1 капсулу на добу препарату w-3 ПНЖК, який містить в одній капсулі ~90,0 % етилових ефірів ПНЖК (1000,0 мґ), зокрема, етилових ефірів ейкозапентаєнової – 460,0 мґ, докозаґексаєнової кислоти – 380,0 мґ і 4,0 мґ α-токоферолу ацетату; 2-га ґрупа (15 хворих) три місяці отримувала стандартне цукрознижувальне лікування (контрольна ґрупа).

Результати. Збільшення концентрації ІРІ, показників HOMA-IР в крові хворих на ЦД 2-го типу без КВАН супроводжується статистично значущим збільшенням умісту вчСРП, ФНП- α, ІЛ-6, ІЛ-8 та ІЛ-10 порівняно з контрольною ґрупою. Функціональна стадія КВАН у хворих на ЦД 2-го типу супроводжується статистично значущим збільшенням умісту ІРІ, вчСРП, ФНП-альфа, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10 та рівня співвідношення ФНП-α/ ІЛ-10 порівняно з хворими на ЦД 2-го типу без КВАН. Отримані результати можуть свідчити про порушення цитокінового співвідношення, а саме – компенсаторного типу цитокінового дисбалансу.

Призначення хворим на ЦД 2-го типу з функціональною стадією КВАН препарату ω-3 ПНЖК сприяло статистично значущому зниженню концентрації вчСРП, ФНП-α, ІЛ-6, ІЛ-8 та рівня співвідношення ФНП-α/ІЛ-10, однак не впливало на вміст ІЛ-10, HbA1c, ІРІ, а також показники НОМА-ІР.

Висновки. Отримані результати можуть свідчити про зниження активності прозапальної ланки імунної відповіді й дають змогу розглядати препарат омеґа-3 поліненасичених жирних кислот як перспективний фармаколоґічний аґент у комплексному лікуванні функціональної стадії кардіоваскулярної автономної нейропатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу.