О. О. Абрагамович1, У. О. Абрагамович1, Л. В. Циганик1, О. В. Синенький2, О. Т. Романюк1
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
2Львівська обласна клінічна лікарня
Вступ. Епідеміолоґічні дослідження свідчать, що поширеність остеопорозу у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) більша, ніж у загальній популяції, а це потребує детального вивчення його особливостей у таких пацієнтів.
Мета. Охарактеризувати стан кісток у жінок у постменопаузі, хворих на СЧВ.
Матеріали та методи. Застосовано рандомізований спосіб включення хворих на СЧВ з попередньою стратифікацією за статтю і наявністю постменопаузального статусу. В обстеження включено 71 жінку (дослідна ґрупа) віком 47–68 років, яким діаґностовано СЧВ згідно з критеріями Американської колеґії ревматолоґів (1982, 1997). Обстежено також 30 практично здорових жінок віком 49–62 роки (середній вік на час обстеження 54,67 ± 0,79), у постменопаузальному статусі, які утворили контрольну ґрупу. Для оцінки стану кісткової тканини досліджували P1NP, остеокальцин, β-crossLaps, проводили денситометричне дослідження п’яткової кістки за допомогою ультразвукового кісткового денситометра.
Результати. У всіх пацієнток (100,0 %) виявлено зміни стану кісток: остеопенію І ступеня – у 16 (22,5 %), остеопенію ІІ ступеня – у 19 (26,8 %), остеопенію ІІІ ступеня – у 24 (33,8 %), остеопороз – у 12, які становили 16,9 % загальної кількості пацієнтів із СЧВ. Аналіз отриманих біохімічних показників кісткового ремоделювання у сироватці крові хворих на СЧВ у постменопаузі порівняно з контрольною ґрупою практично здорових осіб дав змогу визначити, що всі 100,0 % пацієнток мали знижену мінеральну щільність кісткової тканини і підвищений рівень остеокальцину та β-crossLaps; у пацієнток із І ступенем остеопенії та остеопорозом достовірно підвищені лише рівні остеокальцину та β-crossLaps; у хворих із ІІ ступенем остеопенії достовірно підвищені остеокальцин та β-crossLaps, а P1NP знижений; у пацієнток із ІІІ ступенем остеопенії достовірно підвищені всі досліджувані маркери ремоделювання кісткової тканини: остеокальцин, P1NP та β-crossLaps.
Висновки. У всіх хворих на СЧВ у постменопаузальному статусі змінений стан кісток за результатами дослідження як мінеральної щільності кісткової тканини, так і рівня біохімічних маркерів ремоделювання кістки з порушенням остеобластної та остеокластної функцій.