Lviv clinical bulletin 2016, 4(16): 27-35

https://doi.org/10.25040/lkv2016.04.027

Ультраструктурна орґанізація гемомікроциркуляторного русла світлоклітинного раку нирки різних ступенів диференціації

С. В. Федевич

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. У експериментальних дослідженнях виявлено, що початкова фаза пухлинного анґіоґенезу проходить на рівні капілярів і дрібних венул, прилеглих до новотвору. Зокрема, що відомо, прилегла до кровоносних судин і пухлинних клітин основна речовина строми пухлин світлоклітинного раку нирки (СКРН)  збагачена фактором росту ендотеліальних клітин, фібриноґеном, фібрином, а це свідчить про активацію анґіоґенезу та коаґуляції в пухлині.

Мета. Дослідити ультраструктурну орґанізацію гемомікроциркуляторного русла конвенційного (світлоклітинного) раку нирки різних ступенів диференціації.

Матеріали і методи. Матеріалом для проведення електронно-мікроскопічного дослідження у трансмісійному виконанні слугували післяопераційні біоптати периферійної та центральної частин пухлин СКРН: високодиференційованого раку (G 1) – три випадки: один чоловік віком 61 рік та дві жінки віком 49 і 50 років; раку середнього ступеня диференціації (G 2) – три випадки: два чоловіки віком 43 і 66 років та одна жінка віком 69 років; раку низького ступеня диференціації (G 3) – шість випадків, чоловіки віком 48, 52, 56, 70 71 і 75 років.

Контролем у трансмісійному електронно-мікроскопічному виконанні слугували післяопераційні біоптати ниркової кори елімінованих частин нирок із пухлиною та цілих нирок із пухлиною вказаних хворих на СКРН.

Застосовували загальноприйняту в трансмісійній електронній мікроскопії методику.

Результати. На ультраструктурному рівні в стромі периферійної частини пухлин високодиференційованого (G 1) СКРН були досліджені судинні бруньки, примордіальні ендотеліальні клітини, оптимально розвинуті гемокапіляри, капіляри, що формуються, сформовані гемокапіляри, дрібні венули, примітивні капіляри, гематопоетичні клітини, мезенхімальні клітини, колаґенові волокна. У центральній частині пухлин міститься незначна кількість клітин, які перебувають на стадіях апоптозу, декомпозиції та некрозу. Просвіти дезорґанізованих гемокапілярів насичені скупченнями еритроцитів, тромбоцитів і пучків волокон фібрину-мономера, а просвіти дрібних венул зі стінками, які спалися, – гомоґенною плазмою крові.

Склеротизована строма пухлин середнього ступеня диференціації (G 2) СКРН містить мезенхімальні клітини, тяжі дезорґанізованих примордіальних ЕК, гіпертрофовані гемокапіляри та дрібні венули. Люмінальні поверхні ендотеліальних клітин цих судин утворені великою кількістю мікроворсинок. Їх просвіти вміщують, гіпераґреґати еритроцитів, поліморфно-ядерні ґранулоцити, моноцити, тромбоцити високої електронної щільності, пучки волокон фібрину-полімера, ліпопротеїнові краплі великих розмірів.

Низького ступеня диференціації (G 3) СКРН значні ділянки епітелій- та ендотелійвмісних утворів периферійної і більшою мірою центральної частин пухлин дезорґанізовані, перебувають у стані апоптозу і некрозу. Апоптично змінені пухлинні епітеліальні клітини, оточені пучками волокон фібрину-полімера, а прилегла до них строма ремодульована – насичена мононуклеарними клітинами, моноцитами, гематопоетичними клітинами, мезенхімальними клітинами, примордіальними ендотеліальними клітинами, судинними бруньками, гемокапілярами синусоїдного типу, примітивними капілярами, новосформованими гемокапілярами і дрібними венулами.

Висновки. Ультраструктурна орґанізація оптимально розвинутих гемокапілярів периферійної частини пухлин високого ступеня диференціації СКРН близька до такої перитубулярних гемокапілярів ниркової кори хворих на високодиференційований (G 1) СКРН та нирок ссавців. Ультраструктура гемомікроциркуляторного русла пухлин високого ступеня диференціації (G 1) більшою мірою «нормалізована», ніж середнього (G 2) та низького (G 3) ступенів диференціації СКРН.