М. І. Швед, С. Й. Липовецька, В. Т. Гурський, Н. М. Ковбаса, М. Я. Пельо

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

Вступ. Синдром такоцубо (СТ) – транзиторний стрес-індукований стан, який імітує гострий коронарний синдром. Хвороба належить до рідкісних і важких для верифікації через необхідність використання інвазивних методик.

Мета. Аналіз сучасних підходів до діаґностики і лікування хворих із синдромом такоцубо та розбір власного клінічного випадку.

Матеріали й методи. Системний аналіз, бібліосемантика й аналіз випадку захворювання конкретного пацієнта з синдромом такоцубо. Пошук джерел здійснено за допомогою науково-статистичної бази даних медичної інформації: PubMed-NCBI.

Результати. Синдром такоцубо – один із клінічних варіантів гострого коронарного синдрому. Класичною моделлю синдрому вважається регіональне порушення руху стінок лівого шлуночка: циркулярна гіпокінезія верхівки та середніх відділів при гіперкінетичному стані базальних відділів, що діаґностується за даними трансторакальної ехокардіоскопії. Рандомізованих клінічних досліджень специфічного лікування таких пацієнтів не проводили.

Висновки. Сучасні інвазивні методи діаґностики хвороб серця (ехокардіоскопія, коронаровентрикулоґрафія, визначення біомаркерів некрозу міокарда) дають змогу надійно верифікувати синдром такоцубо. Для розробки оптимальної тактики ведення пацієнтів із синдромом такоцубо доцільно  провести рандомізовані дослідження.