Редакція

Головний редактор

Абрагамович Орест Остапович  – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; академік Академії наук вищої освіти України, академік Української академії інформатики; лікар-інтерніст вищої кваліфікаційної катеґорії; Заслужений лікар України; Заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіолоґія»; голова Проблемної комісії за спеціальністю «Внутрішні хвороби»; співголова Львівської обласної асоціації інтерністів; віце-президент Львівської обласної асоціації ґастроентеролоґів та гепатолоґів; член Наукового товариства імені Тараса Шевченка; засновник і головний редактор журналу «Львівський клінічний вісник» (Україна); член редакційної колеґії журналів: «Практикуючий лікар» (Україна), «Экспериментальная и клиническая медицина» (Грузия), «Український терапевтичний журнал» (Україна).   

 


Заступники головного редактора:

Маркін Леонід Борисович – доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України; лікар акушер-гінеколоґ вищої кваліфікаційної катеґорії; завідувач кафедри акушерства та гінеколоґії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Заслужений діяч науки і техніки України.

 


Кияк Юліан Григорович – доктор медичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, завідувач кафедри сімейної медицини ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; член Європейської асоціації кардіолоґів, член Європейської асоціації патолоґів, лікар терапевт-кардіолоґ вищої кваліфікаційної катеґорії, голова спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «Внутрішні хвороби», «Кардіолоґія».


Науковий редактор 

Олександр Дмитрович Луцик  – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри гістолоґії, цитолоґії та ембріолоґії, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

 

 

 


Відповідальний секретар 

Абрагамович Уляна Орестівна – кандидат медичних наук, доцент Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лікар терапевт, ревматолоґ вищої кваліфікаційної катеґорії. 

 

 

 


Редакційна колеґія:

Андрущенко Віктор Петрович – доктор медичних наук, професор; лікар-хірурґ вищої кваліфікаційної катеґорії; завідувач кафедри загальної хірурґії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; голова профільного методичного комітету з хірурґічних дисциплін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; заступник Голови правління асоціації хірурґів Львівщини; член Правління Асоціації хірурґів України; член медичної комісії науково-методичної ради Міністерства освіти та науки України.

 


Варес Ян Евальдович – доктор медичних наук, професор; лікар-стоматолоґ-хірурґ вищої кваліфікаційної катеґорії; завідувач кафедри хірурґічної стоматолоґії та щелепно-лицевої хірурґії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; член Асоціації стоматолоґів України, Асоціації імплантолоґів України; член Європейського факультету; офіційний лектор Всесвітньої Асоціації черепно-щелепно-лицевого остеосинтезу (AO CMF).

 


Ґіорґадзе Тамара Олександрівна – доктор філософії, лікар, член Міжнародної академії цитолоґії; професор патолоґії; пиректор підрозділу цитопатолоґії, кафедри патолоґії, член Комітету з оцінки якості, Комітету з оцінювання проґрам, резидентури з анатомічної та клінічної патолоґії, Комітету з оцінювання проґрам, стипендій у галузі цитопатолоґії, Медичний коледж штату Вісконсін, м. Мілуокі, США. Практикуючий лікар у госпіталі Фройдерта/Медичному коледжі штату Вісконсін, м. Мілуокі. Член Американської та Канадської академій патолоґії. Член Коледжу Американських Патолоґів. Член-кореспондент Американського товариства клінічної патолоґії, член Американського товариства цитопатолоґії. Вибраний член Міжнародної академії цитолоґії, член Комітету з членства в Товаристві цитопатолоґії імені Г. Папаніколау, член ґрупи з виконання наукової роботи Американського Товариства клінічної патолоґії, США.

 


Дутка Роман Ярославович – доктор медичних наук, професор; лікар-терапевт вищої кваліфікаційної катеґорії; завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Заслужений лікар України; член асоціації лікарів-інтерністів України; член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіолоґія»; член проблемної комісії “Внутрішні хвороби”.

 


Заремба Євгенія Хомівна – доктор медичних наук, професор кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; член Академії наук вищої освіти України; лікар-терапевт, кардіолоґ вищої кваліфікаційної катеґорії; Заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; президент Асоціації сімейних лікарів Львівщини; член Світової та Європейської організації сімейної медицини і загальної практики; член асоціації превентивної та антиейджинґ медицини.


Зербіно Дмитро Деонисович – доктор медичних наук, професор, академік Національної академії медичних наук України, академік Української Еколоґічної Академії наук, член-кореспондент Національної академії наук України; Заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Заслужений діяч науки і техніки; лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки; віце-президент Асоціації патолоґів України, голова Львівської філії Асоціації патолоґів України; член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіолоґія»; член редакційних колегій низки провідних журналів України, Росії та Польщі.


Зіменковський Андрій Борисович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; дійсний член Української академії наук та Академії наук вищої освіти України; Заслужений діяч науки і техніки України; засновник і головний редактор журналу «Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація», заступник Голови Центрального формулярного комітету МОЗ України, член координаційної науково-методичної ради МОЗ України з післядипломної освіти, Європейського товариства клінічних фармацевтів (ESCP), експерт ДП «Державний експертний центр» МОЗ України, visiting-professor Медичного університету в м. Люблін (Польща), керівник Центру фармацевтичної опіки та інновацій в охороні здоров’я, координатор від України проекту «Здоров’я є пріоритетом. Партнерство медичних університетів Польщі та України на користь підвищення якості медичної опіки польсько-українського прикордоння».


Ільницький Іван Григорович  доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, академік Академії наук вищої освіти України, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії імені Ярослава Мудрого, лауреат премії імені Святого Володимира, лауреат премії імені О.О. Богомольця, член проблемної комісії “Внутрішні хвороби”.

 


Кліффорд Омер Розендаль – бакалавр медицини, доктор філософії, доцент медичного факультету Університету Квінсленда, Австралія; Заслужений професор медичного факультету Тегеранського університету медичних наук, Іран; Член Королівського австралійського коледжу лікарів загальної практики Австралійської медичної асоціації; Координатор курсу «Програма раку шкіри Університету Квінсленда», Університет Квінсленда, Австралія; Керівник студентів-старшокурсників у Медичній школі Гриффітського університету, Австралія та Університеті Квінсленда, Австралія; Засновник та директор бази інформації з аудиту досліджень раку шкіри (SCARD); Координатор курсу Університету Квінсленда «Програма раку шкіри IMED7001: Основні знання та професійна практика».


Корсантія Борис (Тбілісі, Грузія) – доктор медичних наук, професор кафедри Тбіліського державного медичного університету.

 

 

 


Левандовіч Міхал – доктор філософії, лікар-хірурґ загальної практики, старший асистент в галузі онкохірурґії, відділення хірурґічної онколоґії, Реґіональний онколоґічний центр, співзасновник та спеціаліст відділення раку молочної залози, Реґіональний онколоґічний центр, Меморіальний Госпіталь Коперника, м. Лодзь, Польща.

 

 


Надашкевич Олег Никонович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри сімейної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; академік Академії наук вищої освіти України, член міжнародного товариства з вивчення спондилоартриту (ASAS, 2008) та міжнародних товариств із системної склеродермії (SCTC, 2005), (EUSTAR, 2006); член редакційної ради журналу “Clinical Rheumatology” (2007), член проблемної комісії “Внутрішні хвороби”.

 


Надрага Олександр Боганович – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; лікар-педіатр вищої кваліфікаціної катеґорії; член Європейського товариства дитячих інфекціоністів (ESPID).

 

 


Новак Василь Леонідович – доктор медичних наук, професор кафедри гематології та трансфузіолоґії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, директор ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України», головний гематолоґ та трансфузіолоґ МОЗ та НАМН України, академік Академії наук вищої освіти України; лікар-гематолоґ вищої кваліфікаційної категорії; орґанізатор та співкоординатор Європейської школи трансфузійної медицини, член асоціації гематолоґів (Європейської, США), заступник голови Українського та голова Львівського обласного наукового товариства гематолоґів та трансфузіолоґів; член Центральної атестаційної комісії МОЗ України, член спеціалізованої Вченої ради ДУ «Інститут гематолоґії та трансфузіолоґії НАМН України».


Няньковський Сергій Леонідович – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; лікар-педіатр вищої кваліфікаційної катеґорії; член міжнародного товариства European Childhood Obesity Group; член міжнародного товариства European Society Pediatric Research.

 

 


Радченко Олена Мирославівна – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, член президії Товариства терапевтів України, лікар-терапевт вищої кваліфікаційної катеґорії; член проблемної комісії “Внутрішні хвороби”, член Спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «Внутрішні хвороби», «Кардіолоґія».

 


Сергієнко Олександр Олексійович – доктор медичних наук, професор кафедри ендокринолоґії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лікар-ендокринолоґ вищої кваліфікаційної категорії; член Президії асоціації ендокринолоґів України, член асоціації ендокринолоґів Європи, член Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету, член Європейської асоціації “Цукровий діабет і серцево-судинні захворювання”.

 


Скрипник Ігор Миколайович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №1, проректор з науково-педагоґічної роботи та післядипломної освіти Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», Заслужений діяч науки і техніки України.

 

 

 


Фадєєнко Галина Дмитрівна – доктор медичних наук, професор, директор державної установи «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Член президії правління Українського товариства терапевтів.

 

 


Шварц Роберт А. – доктор медицини, маґістр охорони здоров’я, доктор наук (Почесний), співробітник Королівського Коледжу Лікарів м. Единбурґ, Співробітник Американської Академії Дерматолоґії, співробітник Азійської Академії Дерматолоґії та Венеролоґії (Почесний), професор і завідувач відділення дерматолоґії; Професор медицини, педіатрії та патолоґії, Ратгерської Медичної Школи м. Нью-Джерсі; член Ради директорів, Міжнародного Товариства Дерматолоґії; Почесний професор Китайського Медичного Університету; Почесний член 23 іноземних товариств з дерматолоґії: Україна, Італія, Чехія, Польща, Болгарія, Литва, Грузія, Латвія, Словенія, Словаччина, Іран, Південна Корея, Німеччина, В’єтнам тощо. Автор/співавтор 5 книг, 320 розділів книг, 580 статей, 250 абстрактів.


Редакційна рада:

Абрагамович Міхаела (Відень, Австрія) – доктор медицини, хірурґ, член Віденської медичної асоціації, старший лікар у шпиталі Св. Єлизавети.

 

 

 

 


Абрагамович Мар’яна Орестівна – доктор медичних наук, професор кафедри сімейної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; лікар ґастроентеролоґ, кардіолоґ, терапевт вищої кваліфікаційної катеґорії.

 

 

 


Барна Ольга Миколаївна – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної практики (сімейної медицини) Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика; член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіолоґія» Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; голова Всеукраїнської Асоціації превентивної та антиейджинґ медицини; член Виконавчого комітету Європейської Асоціації серцево-судинної профілактики і реабілітації.

 


Ганич Тарас Михайлович – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету; лікар-терапевт вищої кваліфікаційної катеґорії; член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіолоґія» Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

 

 


Гнатейко Олег Зіновійович – доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики педіатрії та медичної ґенетики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, академік Академії наук вищої освіти України; лікар педіатр-ґенетик вищої кваліфікаційної катеґорії; Заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Заслужений діяч науки і техніки України; лауреат державної премії України в галузі науки і техніки; директор держустанови «Інститут спадкової патолоґії Національної академії медичних наук України»; голова наукового товариства медичних ґенетиків України та Львівського відділення асоціації педіатрів України; член медичної комісії Польської академії наук, Європейської асоціації медичних ґенетиків; член редакційної колегії журналів «Педіатрія, акушерство та гінекологія», «Проблеми клінічної педіатрії».


Денисюк Віталій Іванович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №3 Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова;  академік Академії наук вищої освіти України, академік Нью-Йорської Академії наук, академік Академії медико-технічних наук України; лікар-терапевт вищої кваліфікаційної катеґорії; голова Обласного товариства ґеронтолоґів.

 


Оельшлєґель Фрід (Oelschlegel Fried, м. Цвікау, Німеччина) – доктор економічних наук зі спеціалізацією «математична теорія моделей», доктор медичних наук, професор, керівник Healthcare Development Holding Co. у медичному відділенні SAUDI BINLADIN GROUP, член Американського коледжу охорони здоров’я (ACHE), Асоціація охорони здоров’я Управління фінансів (HFMA).

 

 


Жарінов Олег Йосипович – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри функціональної діаґностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика; лікар-терапевт, кардіолоґ, ревматолоґ вищої кваліфікаційної катеґорії; заступник голови правління «Всеукраїнської асоціації фахівців з аритмолоґії і електрофізіолоґії серця»; головний спеціаліст МОЗ України з функціональної діаґностики; член правління Української асоціації фахівців з серцевої недостатності; член міжнародної наукової ради дослідження «RealiseAF» з діаґностики та лікування фібриляції передсердь; член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Кардіолоґія», «Ревматолоґія» при Національному науковому центрі «Інститут кардіолоґії імені М. Д. Стражеска» НАМНУ; член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Сімейна медицина» при НМАПО імені П. Л. Шупика МОЗ України; заступник головного редактора журналу «Кардіохірурґія та інтервенційна кардіолоґія»; відповідальний секретар «Українського кардіолоґічного журналу»; науковий керівник інтернет-сайту «Український кардіолоґічний портал».


Журавльова Лариса Володимирівна – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри внутрішньої медицини №3 Харківського національного медичного університету.

 

 

 


Зінчук Олександр Миколайович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, голова Львівського обласного науково-практичного товариства інфекціоністів, голова проблемної комісії “Інфекційні захворювання”, лікар-інфекціоніст вищої кваліфікаційної катеґорії.

 

 


Іванів Юрій Андрійович – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри променевої діаґностики факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; член Проблемної комісії за спеціальністю “Внутрішні хвороби”; член cпеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіолоґія».

 

 


Катеринчук Іван Петрович – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри внутрішньої медицини №2 з професійними хворобами вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”; лікар терапевт-кардіолоґ вищої кваліфікаційної катеґорії; Голова Полтавського відділення асоціації кардіолоґів України; Голова Полтавського обласного антигіпертензивного клубу; член Європейської асоціації кардіолоґів; член президії Української ґастроентеролоґічної асоціації; член Українського панкреатолоґічного клубу; член німецької асоціації «Gastroliga».

 


Кіладзе Наталія (Тбілісі, Грузія) – кандидат медичних наук, професор кафедри дерматолоґії та венероґії Тбіліського державного медичного університету. Головний лікар Тбіліської клініки “Марджані” – Дерматологія, дерматоонколоґія та естетична медицина”. Лікар-консультант Національного центру клінічної імунолоґії і СНІД,у. 

 

 


Коркушко Олег Васильович – доктор медичних наук, професор, академік Національної Академії медичних наук України, член-кореспондент Національної академії наук України, член-кореспондент РАМН; завідувач відділення клінічної фізіолоґії та патолоґії внутрішніх орґанів, керівник сектора клінічної ґеронтолоґії Державної установи “Інститут ґеронтолоґії імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України”; Заслужений діяч науки і техніки України; лауреат Державної премії України; лауреат премії імені С.П. Боткіна РАМН; лауреат премії імені М. Д. Стражеска Національної академії наук України; лауреат премії імені Д. Ф. Чеботарьова Національної академії наук України.


Лєб Б. (Відень, Австрія) – доктор медицини, доктор філософії, 2-ге відділення медицини, Нижньоавстрійський Центр ревматології; Нижньоавстрійська державна лікарня Вайнфіртель, Штоккерау; Інститут клінічної ревматолоґії Карла Ландштейнера, Штоккерау, Австрія; Медичний університет м. Ґрац, Австрія.

 

 


Максимович Вальтер (Альберта, Канада) – професор кафедри медицини відділу ревматолоґії Альбертського університету.

 

 


Саутнер Ю. (Відень, Австрія) – доктор медицини, 2-ге відділення медицини, Нижньоавстрійський Центр ревматології; Нижньоавстрійська державна лікарня Вайнфіртель, Штоккерау; Інститут клінічної ревматолоґії Карла Ландштейнера, Штоккерау, Австрія.

 

 

 


Свінціцький Анатолій Станіславович – доктор медичних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України; завідувач кафедри внутрішньої медицини № 3 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця; лікар-терапевт вищої кваліфікаційної катеґорії; член Всесвітньої академії медицини імені Альберта Швейцера; член Польської академії медицини; головний редактор журналу “Практикуючий лікар”.

 

 


Середюк Нестор Миколайович – доктор медичних наук, професор кафедри внутрішньої медицини № 2 Івано-Франківського національного медичного університету; академік Академії вищої школи України, академік Академії наук технологічної кібернетики України; лікар терапевт вищої кваліфікаційної катеґорії; Заслужений діяч науки і техніки України.

 

 


Скляров Євген Якович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри терапії та медичної діаґностики №1 ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лікар-терапевт вищої кваліфікаційної катеґорії; Заслужений лікар України; член Проблемної комісії за спецільністю “Внутрішні хвороби”, член спеціалізованої Вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби» , «Кардіолоґія».

 


Смоляр Ніна Іванівна – доктор медичних наук, професор кафедри терапевтичної стоматолоґії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; лікар-стоматолоґ вищої кваліфікаційної катеґорії; Заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Заслужений діяч науки і техніки України; віце-президент асоціації профілактичної і дитячої стоматолоґії; член асоціації стоматолоґів України, голова спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «Хірурґія», «Стоматолоґія».

 


Станіславчук Микола Адамович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, лікар терапевт-ревматолоґ вищої кваліфікаційної катеґорії.

 

 


Федоров Юрій Володимирович – доктор медичних наук, професор кафедри терапії № 1 та медичної діаґностики ФПДО, Заслужений діяч вищої школи, лікар-терапевт, кардіолоґ, алерголоґ, клінічний імунолоґ вищої кваліфікаційної катеґорії, кардіохірурґ – І катеґорії, член Проблемної комісії “Внутрішні хвороби”, член спеціалізованої Вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіолоґія».

 

 


Цапок Анатолій Авксентійович – кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; лікар педіатр вищої кваліфікаційної катеґорії, мануальний терапевт.

 

 

 


Чопей Іван Васильович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри терапії та сімейної медицини Ужгородського національного університету, Заслужений лікар України, член редакційної колеґії журналів «Сімейна медицина» та «Україна. Здоров’я нації», член редакційної ради журналу «Wiadomości Lekarskie» Польського лікарського товариства, голова спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «Внутрішні хвороби» в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОН України.

 


Чоп’як Валентина Володимирівна – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної імунолоґії та алерґолоґії Львівського національного університету імені Данила Галицького; лікар терапевт, клінічний імунолоґ, алерґолоґ, ревматолоґ вищої кваліфікаційної катеґорії; Заслужений професор Львівського національного університету імені Данила Галицького; Заслужений лікар України; Голова Проблемної комісії Національної академії медичних наук України та МОЗ України за спеціальностями «Клінічна імунолоґія та алерґолоґія»; член спеціалізованої вченої ради Національного інституту фтизіатрії і пульмонолоґії імені Ф. Г. Яновського за спеціальностями «Пульмонолоґія», «Фтизіатрія», «Клінічна алерґолоґія»; віце-президент Українського товариства імунолоґії, алерґолоґії та імунореабілітації, керівник Реґіонального медичного центру клінічної імунолоґії та алерґолоґії; член Центрального Формулярного комітету МОЗ України, член Європейської академії алерґолоґії та клінічної імунолоґії  (EAACI), член Всесвітньої орґанізації з алерґолоґії (WAO), член Всесвітньої імунопатолоґічної орґанізації (WIPO), член Польського товариства імунолоґів, член Європейської федерації імунолоґічних товариств (EFIS), член Європейської асоціації з стандартизації (EASI); консультант Державного експертного центру МОЗ України; головний редактор збірника «Актуальні питання клінічної імунолоґії та алерґолоґії»; член редакційних колеґій та редакційних рад журналів «Імунолоґія та алерґолоґія», «Клінічна імунолоґія, алерґолоґія, інфектолоґія», «Астма та алерґія», «Therapia», «CONSILIUM MEDICUM».


Чуклін Сергій Миколайович – доктор медичних наук, професор кафедри хірурґії №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки; дійсний член International Society of Surgery (національний представник від України), International Association of Surgeons Gastroenterologists and Oncologists, European Digestive Surgery, European Pancreatic Club, European Society for Clinical Investigation, International Ascitic Club, International Association of Pancreatology, American Pancreatic Association, European-African Hepato-Pancreato-Biliary Association, Australasian Pancreatic Club; лікар-хірурґ вищої кваліфікаційної катеґорії.

 


Швед Микола Іванович – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1 Тернопільського держаного медичного університету імені І. Я. Горбачевського; лікар терапевт, кардіолоґ вищої кваліфікаційної катеґорії; Заслужений діяч науки і техніки України, член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіолоґія»; член президії Асоціації кардіолоґів та аритмолоґів України; член редакційних колеґій та редакційних рад журналів «Галицький лікарський вісник», «Український кардіолоґічний журнал».

 


Ягенський Андрій Володимирович – доктор медичних наук, професор кафедри сімейної медицини ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, член Європейського товариства кардіолоґів; лікар-кардіолоґ вищої кваліфікаційної катеґорії, член Спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «Внутрішні хвороби», «Кардіолоґія» Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

 


Керівник проекту

Стеців Ярослав Богданович 

 

 

 

 


Комерційний директор

Погребняк Ольга Олегівна  

 

 

 

 


Літературний редактор 

Дячишин Леся Василівна 

 

 

 

 


Модератори:

Скакун Юрій Ярославович (IT)

 

 

 

 


Фаюра Оксана Петрівна 

 

 

 

 


Щербак Лариса Юріївна (ІТ)

 

 

 

 

 



Етика публікацій і заява про зловживання довірою (протизаконні дії)

«Львівський клінічний вісник» та його видавець “Кирилиця” дотримуються положень “Кодексу поведінки і рекомендацій щодо найкращої практики для редакторів журналів” та “Кодексу поведінки для видавців журналів” (“Code of Conduct and Best Practice Guidelines for Journal Editors” та “Code of Conduct for Journal Publishers”), розроблених Комітетом з публікації етики (Committee on Publication Ethics (COPE))

Автори, рецензенти та редактори дотримуються “Рекомендацій щодо проведення, звітності, редаґування та публікації наукових праць в медичних журналах” (“Recommendations for the Conduct, Reporting, Editing and Publication of Scholarly Work in Medical Journals”) Міжнародного комітету редакторів медичних журналів (International Committee of Medical Journal’s Editors (ICMJE’s)).

Нижче наведено декілька ключових положень з перелічених нами документів:

1. Обов’язки редакторів:

 1.1 . Основні засади

Редакційні колеґія та рада повинні бути створені з експертів, компетентних у певних сферах, а головний редактор зобов’язаний подавати їх повні імена та місця праці, а також оновлену контактну інформацію на веб-сторінці журналу;

1.2. «Чесна гра» та редакційна незалежність

Редактори зобов’язані оцінювати отримані рукописи виключно на підставі їхнього академічного достоїнства (важливість, ориґінальність, обґрунтованість дослідження, чіткість висловлювань) та його відповідності до тематики журналу, незалежно від раси авторів, статі, сексуальної орієнтації, етнічного походження, громадянства, реліґійних переконань, політичної філософії чи інституційної приналежності. Рішення щодо редаґування та публікування не визначаються політикою керівництва чи будь-якими іншими членами установ поза межами журналу. Головний редактор приймає остаточне рішення щодо редагування журналу та термінами публікування;

1.3. Конфіденційність

Редакція та редакційний персонал не розголошують жодної інформації про отриманий рукопис нікому, окрім відповідного автора, рецензентів, потенційних рецензентів, інших редакторських радників та видавця;

1.4. Розкриття та конфлікт інтересів

Редакція не має права використовувати неопубліковану інформацію з поданих на розгляд рукописів для власних дослідницьких цілей без письмової згоди авторів. Привілейована інформація або ідеї, отримані редакторами в результаті опрацювання рукопису, повинні бути конфіденційними і не будуть використовуватися для особистої вигоди. Редактори повинні відмовитися від перегляду рукописів, у яких вони мають конфлікти інтересів, що виникають внаслідок конкурентних, спільних або інших зв’язків, зокрема, зв’язків із будь-яким з авторів, компанією чи установою, пов’язаних із отриманою статтею; у цих випадках слід звернутися за допомогою до іншого члена редакційної колеґії з проханням опрацювати рукопис;

1.5. Публікаційні рішення

Редактори ґарантують, що всі рукописи, які розглядаються для публікації, підлягають рецензуванню експертами (не менше двох рецензентів, які є експертами у цій галузі). Головний редактор відповідає за вибір рукописів, які будуть опубліковані на підставі підтвердження важливості роботи для дослідників та читачів, зауважень рецензентів та юридичних вимог, що стосуються наклепу, порушення авторських прав та плаґіату. Головний редактор може надавати підтримку іншим редакторам або рецензентам у прийнятті цього рішення;

1.6. Залучення та співпраця під час досліджень

Редактори (разом з видавцем та/або членами суспільства) повинні проводити відповідні заходи, коли виникатимуть етичні проблеми щодо отриманого рукопису або опублікованого документа. Будь-який звіт про неетичність опублікованої інформації має бути розгляненим, навіть якщо він з’явиться через роки після публікації. Редакція «Львівського клінічного вісника» дотримується блок-схем (Flowcharts) COPE під час розгляду випадків підозри на зловживання. Якщо під час слідства етична проблема виявляється обґрунтованою, корекція, відмова, вираження занепокоєння або інша примітка, яка може бути актуальною, буде опублікована в журналі.

2. Обов’язки рецензентів:

2.1. Порядок рецензування

Усі отримані редакцією журналу статті проходитимуть відкрите рецензування. Спершу статтю оцінює головний редактор на предмет її відповідності тематиці журналу, а також її якості. Якщо все гаразд, стаття надсилається на рецензування двом компетентним у цій сфері експертам. Рецензенти класифікуватимуть роботу в одну з трьох катеґорій – прийняття до публікації, ухвалення з поправками або відхилення.

Висновок рецензентів, зазвичай, містить рекомендації щодо покращення рукопису і надається авторам для перегляду. Відхилені статті повторно не розглядатимуться (не рецензуватимуться).

2.2. Внесок у редакційні рішення

Експертний огляд (рецензування), заснований на волонтерських засадах, допомагає редакторам приймати редакційні рішення, а через зв’язок з авторами може допомогти їм у вдосконаленні своїх рукописів. Експертна оцінка є важливим компонентом формальної наукової комунікації та лежить в основі наукової діяльності. «Львівський клінічний вісник» поділяє думку багатьох стосовно того, що всі вчені, які хочуть зробити свій внесок у науковий процес, зобов’язані сумлінно і ґрунтовно провести рецензування запропонованого рукопису.

2.3. Швидкість

Якщо запрошений до рецензування експерт відчуває себе недостатньо кваліфікованим для перегляду досліджень, представлених в рукописі, або знає, що його швидке рецензування (упродовж щонайбільше 3 тижнів) буде неможливим, Він повинен негайно повідомити редакторів та відхилити запрошення до рецензування, щоби дати можливість редакторам запросити альтернативних експертів.

2.4. Конфіденційність

Будь-які рукописи, отримані для розгляду, є конфіденційними документами і повинні розглядатися як такі; вони не мають права бути оприлюдненими та обговорюватися з іншими, окрім випадків, коли це дозволено головним редактором (який буде робити це лише за виняткових та конкретних обставин). Це також стосується запрошених рецензентів, які відхиляють запрошення до рецензування;

2.5. Стандарти об’єктивності

Рецензування повинне проводитись об’єктивно, а зауваження формулюватися чітко, із супровідними арґументами, щоб автори могли використовувати їх для вдосконалення рукопису. Особиста критика авторів є неприйнятною;

2.6. Підтвердження джерел

Рецензенти повинні визначити опубліковані роботи, про які автори не згадують. Будь-яке твердження, яке є спостереженням, висновком чи арґументом, про який повідомлялося в попередніх публікаціях, повинно супроводжуватися відповідною цитатою. Рецензент також повинен повідомити редакторів про будь-яку істотну схожість або співпадіння між розглянутим рукописом та будь-яким іншим рукописом (опублікованим або неопублікованим), про який він має особисті знання;

2.7. Розкриття та конфлікт інтересів

Будь-який рецензент, який має конфлікт інтересів у відповідності до конкурентних, спільних чи інших зв’язків або зв’язків з будь-яким із авторів, компанією або установою, пов’язаних з рукописом, та описаною в ньому роботою, повинен негайно повідомити редакторів про оголошення конфлікту інтересів і відмову від запрошення до рецензування, щоби редактори мали можливість запросити альтернативних експертів.

Неопублікований матеріал, розкритий у рукописі, не повинен використовуватися у власному дослідженні рецензента без письмової згоди авторів. Привілейована інформація або ідеї, отримані завдяки експертному огляду, повинні залишатися конфіденційними та не використовуватися для особистої вигоди рецензента. Це також стосується рецензентів, які відхиляють запрошення до рецензування.

3. Обов’язки авторів:

3.1. Стандарти звітування

Автори ориґінального дослідження повинні надати точну інформацію про виконану роботу та її результати, а потім брати участь в об’єктивному обговоренні її важливості. Рукопис повинен містити достатньо деталей та посилань, щоби дозволити іншим повторити роботу. Огляд статей має бути точним, об’єктивним та всебічним, тоді як “редакційна думка” або побажання на перспективу повинні бути чітко визначені як такі. Шахрайські чи свідомо неточні заяви є неетичною поведінкою і неприйнятними. Автори також несуть відповідальність за мовне редаґування статті до її надсилання в редакцію;

3.2. Доступ до інформації та її збереження

За потреби, автори повинні надати первинну документацію зі свого дослідження разом з рукописом для редакційного огляду. Автори повинні бути готовими дати можливість поділитися цією інформацією з громадськістю, якщо це можливо. У будь-якому випадку автори повинні забезпечити доступність такої інформації іншим компетентним спеціалістам, принаймні упродовж 10 років після публікації (бажано через інституційний чи предметний репозиторій інформації або інший центр інформації), за умови, що конфіденційність учасників може бути збережена та законні права щодо приватної інформації не перешкоджатимуть їх публікуванню;

3.3. Ориґінальність і плаґіат

Автори повинні переконатися, що вони написали та подають лише цілком ориґінальні матеріали, а також, якщо вони використовували роботу, зокрема, рисунки, таблиці, та/або слова інших людей, то це було належним чином позначено. Також слід наводити публікації, які впливали на визначення тематики статті.

Плаґіат може набувати багато форм, починаючи від “презентування” іншої статті як власної, до копіювання або перефразування значних частин іншого документа (без атрибуції), до публікування результатів досліджень, проведених іншими. Плаґіат у всіх його формах є неетичною поведінкою видавців і є неприйнятним.

Журнал «Львівський клінічний вісник» залишає за собою право на використання проґрамного забезпечення для виявлення плаґіату в отриманих документах і їх оприлюднення в будь-який час;

3.4. Багаторазове, дубльоване чи одночасне подання/публікація

Статті, що відображають, за суттю, одне і те ж дослідження, не повинні публікуватися у більш ніж одному журналі. Отже, автори не повинні подавати на розгляд рукопис, який вже був опублікований в іншому журналі. Подача рукопису одночасно у більш ніж один журнал є неетичною поведінкою автора (-ів) та неприйнятною.

Публікація деяких видів статей (таких як клінічні рекомендації, переклади) в декількох журналах іноді виправдана за умови дотримання певних правил. Автори та редактори відповідних журналів повинні погодитися на повторну публікацію, за умов відображення та інтерпретації тієї ж інформації. Первинний документ повинен бути вказаний у другій публікації;

3.5. Авторство рукопису

Тільки особи, які відповідають критеріям авторства, повинні бути включені до переліку авторів рукопису, у порядку від найбільшого до найменшого внеску кожного з авторів у роботу, і зобов’язані взяти на себе публічну відповідальність за інформацію, подану у ній. Критерії внеску авторів: (і) значний внесок у концепцію, оформлення, виконання, отримання інформації або аналіз/інтерпретацію дослідження; і (ii) укомплектування рукопису або критичний перегляд його на предмет наявності важливого інтелектуального змісту; і (ііі) перегляд та затвердження остаточної версії статті та погодження на її подання для публікації. Усі особи, які зробили вагомий внесок у роботу, про яку повідомляється в рукописі (наприклад, технічна допомога, допомога в написанні та редаґуванні, загальна підтримка), але які не відповідають критеріям авторства, не повинні бути зареєстровані як автори, але повинні бути зазначені в секції “Подяка” після їх письмового дозволу. Відповідний автор повинен забезпечити, щоб усі відповідні співавтори (відповідно до вищезгаданого визначення) і невідповідні співдоповідачі не були включені до списку авторів і переконатися, що всі співавтори побачили і затвердили остаточну версію рукопису та погодились на її подання до публікації;

3.6. Розкриття та конфлікт інтересів

Автори повинні якомога раніше (як правило, шляхом подання форми розкриття під час подання та включення заяви в рукопис) знівелювати будь-які конфлікти інтересів, які можуть бути тлумачені такими, що впливають на результати або їх інтерпретацію в рукописі. Приклади потенційних конфліктів інтересів, які слід розкривати, включають фінансові питання, такі як гонорари, освітні ґранти чи інше фінансування, участь у бюро ораторів, членство, зайнятість, консультації, акціонерну власність чи іншу частку участі в акціонерному капіталі, а також платне експертне свідчення чи патентно-ліцензійні угоди, а також нефінансові питання, такі як особисті або професійні відносини, зв’язки, знання чи переконання у певній сфері або матеріалах, обговорених в рукописі. Всі джерела фінансової підтримки роботи повинні бути розкриті (включаючи номер ґранту або інший контрольний номер, якщо такий є);

3.7. Підтвердження джерел

Автори повинні забезпечити належне визнання роботи інших осіб, а також наведення посилань на публікації, які вплинули на визначення тематики представленої роботи. Інформація, отримана в приватному порядку (в розмові, кореспонденції або під час  обговорення з третіми особами) не повинна використовуватися або повідомлятися без письмового на це дозволу. Автори не повинні використовувати інформацію, отриману під час надання конфіденційних послуг, таких як рецензування рукописів або заяв про надання ґрантів, якщо вони не отримали чіткого письмового дозволу автора (-ів) роботи, яка(-і) залучена(-і) до цих послуг;

3.8. Небезпеки та участь у дослідженні людей чи тварин

Якщо робота передбачає застосування хімічних речовин, процедур або обладнання, використання яких може бути небезпечним, автори повинні чітко зазначити це у рукописних документах. Якщо робота передбачає використання тварин або участь людини, автори повинні забезпечити, щоб усі процедури виконувалися у відповідності до певних законів та інституційних керівних принципів, затверджених відповідним інституційним комітетом; рукопис повинен містити заяву з цього приводу. Авторам слід також включити в рукопис інформацію про те, що для проведення експериментів з учасниками дослідження була підписана обґрунтована згода. Також завжди повинно бути дотримано право на конфіденційність учасників-людей;

3.9. Експертна оцінка

Автори зобов’язані брати участь у процесі експертного аналізу та повноцінно співпрацювати з редакцією, негайно відповідаючи на всі запити редакторів стосовно первинної документації, роз’яснення та доказів, що підтверджують етичність, згоди пацієнтів та авторські права. У випадку першого рішення про “внесення необхідних змін” автори повинні систематично і точно реаґувати на відгуки рецензентів, своєчасно переглядати та повторно подавати свій рукопис у журнал до вказаного терміну;

3.10. Основні помилки в опублікованих роботах

Коли автори виявляють значні помилки або неточності у власній опублікованій роботі, їх обов’язком є негайно повідомити редакторів журналу або видавця та співпрацювати з ними, щоби зробити відповідні виправлення або відмовитися від роботи. Якщо редактори або видавці дізнаються від третьої сторони про те, що опубліковані роботи містять значні помилки або неточності, зобов’язанням авторів є негайно виправити або відкликати документ, або ж надати докази редакції журналу про його достовірність.

4. Обов’язки видавця:

4.1. Опрацювання неетичної поведінки видавництвом

У випадках передбачуваної або доведеної наукової помилки, шахрайського видання або плаґіату, видавництво, в тісному співробітництві з редакторами, повинно робити все необхідне для з’ясування ситуації та внесення поправок у відповідну статтю. Це включає в себе оперативне оприлюднення помилки, роз’яснення або, у найскладніших випадках, відкликання роботи. Видавці разом з редакторами повинні зробити обґрунтовані кроки для виявлення та запобігання публікації документів, у яких допущено помилку під час дослідження, і ні за яких обставин не заохочувати такі неправомірні дії та свідомо не допускати таких порушень.

Заява про відкритий доступ

Редакційна колегія «Львівського клінічного вісника» прагне забезпечити повний відкритий доступ до опублікованих у журналі робіт. Усі читачі отримують вільний доступ до статей та оглядів літератури «Львівського клінічного вісника» одразу з дати їх публікації. Оплати за перегляд чи завантаження статей з метою власного наукового використання читачами у будь-який час немає.
 
Журнал «Львівський клінічний вісник» працює за ліцензією Creative Commons CCBYNCND, яка дозволяє безкоштовне відтворення статей лише з некомерційною метою та зі зазначенням відповідної інформації щодо цитування. Всі автори, які публікують статті у «Львівському клінічному віснику», приймають ці положення як умову публікації. Зверніть, будь ласка, увагу, що авторське право на вміст усіх статей та оглядів літератури залишається у автора чи авторів статті чи огляду. Авторське право на макет та оформлення статей та оглядів у «Львівському клінічному віснику» належить журналу і не може використовуватися в інших публікаціях.