С. Л. Няньковський¹, Р. Н. Фуртак¹, М. С. Яцула¹, О. І. Шпичка²

¹Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

²Комунальна міська дитяча клінічна лікарня м. Львова

Вступ. Пневмонія залишається найсерйознішим захворюванням, яке вбиває дітей віком до п’яти років на ґлобальному рівні, забираючи близько мільйона дитячих життів щорічно. В останні роки, за статистикою МОЗ України та ВООЗ, на гострі позашпитальні пневмонії в Україні щороку хворіють від 90 тис. до 140 тис. дітей.

Мета. Проаналізувати вітчизняні та закордонні літературні джерела, присвячені ролі фар­ макоґенетики у виникненні важких форм і ускладнень пневмонії у дітей, а також описати клінічний випадок.

Матеріали й методи. Використано контент­аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно ролі фармакоґенетики у виникненні важких форм і ускладнень пневмонії у дітей, аналіз захворювання конкретного пацієнта. Пошук джерел здійснено в наукометричних медичних базах інформації: PubMed­NCBI, Medline, CochraneLibrary, EMBASE, ResearchGate.

Результати. Важливу роль у формуванні основних клінічних симптомів пневмонії у дітей відіграють такі метаболічні чинники, як прозапальні цитокіни, оксид азоту, вільні радикали. А ґенетичний поліморфізм обміну ксенобіотиків визначає поділ людей на ґрупи, які різняться здатністю метаболізувати лікарські засоби, від недостатніх до надшвидких метаболізаторів. Ґенетично зумовлені модифікації ферментів І і II фаз детоксикації визначають варіанти терапевтичного ефекту під час уживання лікарських засобів, зокрема й у випадку пневмонії: від відсутності ефекту до надмірної терапевтичної дії з появою токсичних побічних ефектів.

Висновки. Дослідження ґенів, які беруть участь у розподілі, біотрансформації та виведенні токсичних продуктів розпаду лікарських препаратів, є перспективним і важливим компонентом патоґенезу й відповідно діаґностики та лікування пневмоній у дітей.