Lviv clinical bulletin 2013, 3(3): 52-56

Міофасціальний больовий синдром – деякі аспекти діаґностики та лікування

С. С. Пшик, Н. Л. Боженко, Р. С. Пшик, І. М. Боженко

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Біль спини трапляється у 40,0–80,0 % популяції. Однією з найчастіших причин болю спини є міофасціальний больовий синдром (МФБС). Близько 84,0 % дорослого населення хоча б раз у житті має епізод болю в попереку, а 40,0–70,0 % – у шиї. МФБС може існувати як самостійно, так і в структурі вертеброґенного рефлекторного м’язово-тонічного синдрому.

Мета. Подати основні оновлені діаґностичні та терапевтичні аспекти МФБС.

Матеріали і методи. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно основних оновлених діаґностичних та терапевтичних аспектів МФБС.

Результати. У жінок МФБС виникає частіше, ніж у чоловіків. МФБС має чіткі клінічні ознаки – м’язовий спазм, болючі м’язові потовщення у напружених м’язах (триґерні точки), зниження обсягу рухів ураженого м’яза і зони відображеного болю.

Діаґностика МФБС складна. Лабораторні та інструментальні діаґностичні процедури проводять з метою виключити захворювання, що мають подібні клінічні або якщо є ознаки компресійного (радикулярного, мієлопатичного) синдрому. З цією ж метою для уточнення діаґнозу використовують методи нейровізуалізації (комп’ютерну та маґніторезонансну томоґрафію), рентґеноґрафію, електроміоґрафію. М’язовий біль вимагає насамперед виключення запальної етіолоґії, а також вертеброґенних компресійних корінцевих і спінальних уражень. Діаґностика МФБС потребує правильної техніки пальпації для виявлення триґерних точок. Рекомендується розтягувати м’язи за довжиною на межі стимулювання болю, під час цього серед ослаблених м’язів пальпується тяж у вигляді тугого шнура, вздовж якого й виявляється точка найбільшої болючості (натискання на неї викликає відображений біль).

Лікування МФБС має бути комплексним, впливати на основні етіолоґічні чинники, патоґенетичні механізми та, звичайно, застосовуватись як симптоматичне. Лікування хворих із синдромом болю спини передбачає такий алґоритм: фіксувальний бандаж, фізичні вправи, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), міорелаксанти, вітамінолікування.

Висновки. Лікуючи больові синдроми спини, потрібно брати до уваги патоґенетичні механізми їх виникнення, зокрема, досить частий варіант цих синдромів – МФБС.