Lviv clinical bulletin 2017, 1(17): 38-42

https://doi.org/10.25040/lkv2017.01.038

Ефективність ребаміпіду в комплексному лікуванні хворих на пептичну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки

А. Л. Демидова1, О. Є. Склярова2, А. В. Четайкіна2

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

1 Кафедра терапії № 1 та медичної діаґностики ФПДО

2 Кафедра сімейної медицини ФПДО

Вступ. Більшість (70,0–90,0 %) пептичних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки виникає через інфікування Helicobacter pylori (Hp), однак основну роль у патоґенезі виникнення виразкових дефектів відіграє кислотно­пептичний фактор. А тому всі сучасні схеми лікування Нр-­асоційованих захворювань включають антигелікобактерійні засоби та інгібітори протонової помпи (ІПП).

Мета дослідження. Зʼясувати ефективність ребаміпіду в комплексному лікуванні хворих на пептичну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки.

Матеріали і методи. У рандомізований спосіб із намаганням попередньо стратифікувати хворих за наявністю пептичної виразки шлунка і ДПК на базі ґастроентеролоґічних відділень 5­-ї МКЛ м. Львова обстежено 106 хворих. Виявлено 62 хворих із діаґнозом «пептична виразка ДПК у фазі загострення» або «пептична виразка шлунка та ДПК у фазі загострення», які включені в дослідження [43 чоловіки (69,4 %), 19 жінок (30,6 %), середній вік хворих 42,3 ± 2,47 року, 46 (74,2 %) пацієнтів працездатного віку].

Результати. Залежно від схеми лікування хворих розподілено на дві ґрупи. Пацієнти 1-­ї ґрупи (30 осіб) вживали загальноприйняту потрійну схему лікування впродовж 10 днів. Пацієнтам 2-­ї ґрупи (32 особи) до стандартної схеми антигелікобактерійного лікування (АГБЛ) додавали ребаміпід 100,0 мґ тричі на добу впродовж 10 днів.

Призначення стандартної потрійної схеми АГБЛ сприяло загоєнню виразок у 79,2 % випадків, АГБЛ та ребаміпіду – у 85,2 %. Загоєння ерозій дванадцятипалої кишки у пацієнтів 1-­ї ґрупи становило 81,3 %, 2-­ї – 83,3 %. Ерадикація Нр відбулася у 76,7 і 81,3 % пацієнтів 1­-ї і 2-­ї ґруп відповідно. Додавання ребаміпіду до АГБЛ на ерадикацію суттєво не вплинуло.

Висновки. Поєднане лікування із включенням ребаміпіду забезпечило ефективніше усунення больового синдрому, позитивний вплив на епітелізацію ерозій і виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, меншу частоту виникнення дуоденоґастрального рефлюксу після лікування. Водночас зафіксовано зменшення частоти езофаґіту і недостатності кардії у хворих лише на 25,0 % та збереження ознак бульбіту більш ніж у 60,0 % пацієнтів.