Lviv clinical bulletin 2015, 4(12): 14-18

https://doi.org/10.25040/lkv2015.04.014

Динаміка змін вмісту міді в сироватці крові хворих із черепно-мозковою травмою легкого і середнього ступенів важкості в мирний час та у вояків антитерористичної операції з мінно-вибуховою черепно-мозковою травмою в гострому та проміжному періодах

Б. В. Задорожна1, В. М. Шевага1, М. Г. Семчишин2

1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

2Клінічна лікарня «Державно-територіальне галузеве об’єднання» Львівської залізниці

Вступ. Проблема дослідження патоґенезу черепно-мозкової травми (ЧМТ) актуальна в сучасній медицині. Особлива увага приділяється пошуку біохімічних маркерів, що зумовлено неможливістю цілісно пояснити виникнення всіх патолоґічних проявів ураження мозку лише за рахунок його механічних ушкоджень. Одним із таких напрямів може стати дослідження мінерального гомеостазу, зокрема, обміну міді.

Мета. Дослідити динаміку змін вмісту міді в сироватці крові хворих із черепно-мозковою травмою легкого й середнього ступенів важкості в мирний час та у вояків антитерористичної операції з мінно-вибуховою черепно-мозковою травмою в гострому та проміжному періодах.

Матеріали і методи. Комплексно обстежено 283 хворих із ЧМТ легкого і середнього ступенів важкості в гострому та проміжному періодах і 218 вояків АТО з мінно-вибуховою ЧМТ. 20 практично здорових осіб увійшли до контрольної ґрупи для хворих із ЧМТ в мирний час і 20 бійців АТО з політравмою – для вояків АТО з мінно-вибуховою ЧМТ. Рівень міді в сироватці крові визначали методом атомної абсорбції на спектрофотометрі. Концентрацію міді в сироватці крові визначали на 1–2-гу, 3–5-ту, 7–10-ту, 14–21-шу добу і через місяць після травми.

Результати та обговорення. Аналіз результатів дослідження показав, що у всіх хворих із ЧМТ на мирній території концен- трація міді в сироватці крові була достовірно вища (p < 0,05) порівняно з контролем протягом усього періо- ду спостереження. Найвищі показники спостерігались у хворих із ЗГМСС, а найнижчі – у пацієнтів зі СГМ. Критично високим вміст міді утримувався на 3–5-ту і 7–10-ту добу, однак через місяць після травми він знизився, проте залишився істотно вищим (p < 0,05) від показника ґрупи порівняння. Аналіз динаміки змін концентрації міді у вояків АТО показав, що у всіх бійців у сироватці крові вміст міді був вірогідно вищим упродовж усього періоду спостереження як щодо контролю, так і між добами в кожній підґрупі (p < 0,05), а також порівняно з отриманими даними між підгрупами (р1 < 0,05, р2 < 0,05, р3 < 0,05).

Найсуттєвіші різниці вмісту міді в сироватці крові були у бійців із ЗГМЛС і ЗГМСС, менші – при СГМ.

Висновки. Високі показники концентрації міді в сироватці крові слугують маркером судинної патології, викликають оксидантний стрес, що є чинником склеротизації церебральних судин.