Lviv clinical bulletin 2017, 4(20): 25-29

https://doi.org/10.25040/lkv2017.04.025

Вплив патоґенетичного лікування на процеси пероксидації у хворих на ішемічну хворобу серця з коморбідним неалкогольним стеатогепатитом

І. М. Скрипник, Г. С. Маслова, О. В. Щербак

ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Вступ. Процеси пероксидації мають важливе значення в патоґенезі ішемічної хвороби серця (ІХС) та неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ).

Мета. Дослідити динаміку активності процесів пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту у хворих на ішемічну хворобу серця з коморбідним неалкогольним стеатогепатитом під впливом патоґенетичного лікування.

Матеріали й методи. Обстежено 59 хворих на ІХС із коморбідним НАСГ. Ефективність лікування оцінювали через 1 і 6 місяців. Пацієнтів поділено на дві ґрупи: І (n = 31) – розувастатин (20,0 мґ/добу), урсодезоксихолева кислота (УДХК) (15,0 мґ/кґ/добу двічі на день, 6 місяців) і L-карнітин (1,0 ґ двічі на день, 3 місяці); ІІ (n = 28) – розувастатин (20,0 мґ/добу), УДХК (15,0 мґ/кґ/добу двічі за день, 6 місяців).

Результати. У результаті призначення розувастатину (20,0 мґ/добу) комбінації УДХК і L-карнітину через місяць активність аланінової, аспараґінової амінотрансфераз і ґамма-ґлутамілтранспептидази в сироватці крові знизилася в 1,8 разу, удвічі, в 2,8 разу відповідно, а через 6 місяців – у 2,3 разу, в 2,4 разу, в 2,9 разу відповідно порівняно з показниками до лікування. Паралельно через 1 і 6 місяців лікування у сироватці крові зменшувався вміст реактантів тіобарбітурової кислоти у 1,9 разу та у 2,8 разу відповідно за одночасного зростання активності супероксиддисмутази у 1,9 та 2,2 разу відповідно порівняно з первинним обстеженням.

Висновки. У хворих на ішемічну хворобу серця з коморбідним неалкогольним стеатогепатитом додаткове включення до складу базового лікування урсодезоксихолевої кислоти і L-карнітину є патоґенетично обґрунтованим і дає змогу ефективно зменшити прояви оксидативного стресу.