Lviv clinical bulletin 2018, 1(21)-2(22): 8-13

https://doi.org/10.25040/lkv2018.01.008

Особливості клінічного перебігу гострого періоду інфаркту міокарда у хворих із фібриляцією передсердь і їх вплив на кардіогемодинаміку та проґноз

М. І. Швед, О. Л. Сидоренко, Н. М. Ковбаса

Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Вступ. Фібриляція передсердь (ФП) – найпоширеніша тахіаритмія у хворих на інфаркт міокарда.

Мета. Вивчити особливості клінічного перебігу гострого періоду інфаркту міокарда у хворих із фібриляцією передсердь і їх вплив на кардіогемодинаміку та проґноз.

Матеріали й методи. Обстежено 116 хворих на гострий інфаркт міокарда та неклапанну форму фібриляції передсердь, розподілених на дві ґрупи: дослідну – хворі на інфаркт міокарда в поєднанні з фібриляцією передсердь (66) і контрольну – хворі на інфаркт міокарда без фібриляції передсердь (50).

Результати. Аналіз даних показав, що фібриляція передсердь у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда спричиняє ремоделювання камер серця з виникненням дилятації аорти (3,73 ± 0,41 см, р < 0,01), лівого перед­сердя (4,49 ± 0,42 см, р < 0,001), правого (2,46 ± 0,55 см, р < 0,05) та лівого шлуночків (5,4 ± 0,63 см, р < 0,01) зі зниженням скоротливої здатності останнього (фракція викиду 40,48 ± 7,57 %, р < 0,01). Це призводить до виникнення ускладнень інфаркту міокарда, а саме, серед обстежених дослідної ґрупи достовірно частіше наставав кардіоґенний шок (21,2 %, р = 0,017) і порушувалася провідність: гостра повна блокада лівої ніж­ки пучка В. Гіса (18,2 %, р = 0,014) і гостра повна атріовентрикулярна блокада (15,2 %, р = 0,014). При цьому летальність на стаціонарному етапі лікування була найвищою серед обстежених, у яких ішемія міокарда виникала в поєднанні з фібриляцією передсердь і становила 7,6 % (р = 0,048) спостережених.

Висновки. Таким чином, асоціація фібриляції передсердь з інфарктом міокарда характеризується важчим перебігом гострого періоду з частішими ускладненнями, нестабільністю гемодинаміки, порушенням провідності й патолоґічним післяінфарктним ремоделюванням серця, що спричинює вищу летальність і є маркером несприятливого проґнозу.