Lviv clinical bulletin 2019, 1(25): 34-38

https://doi.org/10.25040/lkv2019.01.034

Ефекти подвійної антитромбоцитарної терапії щодо виникнення повторних серцево-судинних катастроф після перенесеного інфаркту міокарда у хворих із ожирінням

К. М. Боровик, Н. Г. Риндіна, П. Г. Кравчун, О. С. Табаченко, О. С. Єрмак, М. Г. Романюк

Харківський національний медичний університет

Вступ. Гострий інфаркт міокарда з елевацією сеґмента ST (STEMI) досі є основною причиною смертності та інвалідизації працездатного населення. Незалежно від проведення первинного черезшкірного вінцевого втручання або тромболізису, подвійне антитромбоцитарне лікування (ПАЛ) є найкращою терапевтичною стратеґією і полягає у застосуванні комбінації ацетилсаліцилової кислоти (АСК) та інгібітора P2Y12­рецепторів.

Мета. Проаналізувати частоту виникнення повторних серцево­судинних подій у хворих із ожирінням після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) впродовж шестимісячного терміну спостереження залежно від комбінації тикаґрелору або клопідоґрелю з ацетилсаліциловою кислотою у складі подвійного антитромбоцитарного лікування.

Матеріали й методи. У дослідженні брали участь 75 хворих на STEMI та супутнє ожиріння. Хворих поділено на дві ґрупи: перша – 31 особа, які отримували комбінацію АСК + тикаґрелор, друга – 44, яких лікували комбінацією АСК + клопідоґрель у складі ПАЛ. Для стратифікації ризику шпитальної і шестимісячної летальності застосовували шкалу GRACE. Контроль наявності повторних кардіоваскулярних подій здійснювали через шість місяців.

Результати. Під час спостереження за хворими після перенесеного ІМ із супутнім ожирінням упродовж шести місяців у 28 (37,56 %), що входили до ґрупи високого ризику за GRACE (>118 балів), фіксували повторний ІМ та/або нестабільну стенокардію. У ґрупі хворих, які отримували ПАЛ у комбінації АСК із тикаґрелором у 11 (14,76 %) фіксували повторний ІМ та/або нестабільну стенокардію, тоді як у ґрупі хворих, що отримували ПАЛ у комбінації АСК з клопідоґрелем, повторні серцево­судинні катастрофи виявлено у 17 (22,8 %).

Висновки. Більшість хворих (69,30 %) із ожирінням після перенесеного інфаркту міокарда увійшли до ґрупи високого ризику шестимісячної летальності за шкалою GRACE. У 37,56 % хворих на гострий інфаркт міокарда з елевацією сеґмента ST і супутнім ожирінням виникала повторна вінцева подія у вигляді інфаркту міокарда або нестабільної стенокардії за наявності високих балів за шкалою GRACE. Когорті хворих з ожирінням після перенесеного інфаркту міокарда, що увійшли до ґрупи високого ризику за шкалою шестимісячної летальності, доцільно проводити лікування з залученням комбінації ацетилсаліцилової кислоти й тикаґрелору із огляду на виразне зменшення ризику виникнення повторних серцево­судинних катастроф порівняно з комбінацією ацетилсаліцилової кислоти і клопідоґрелю (p < 0,05).