А. Б. Кебкало, О. В. Ткачук, А. О. Рейті
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ
Вступ. Ожиріння вважається глобальною проблемою людства третього тисячоліття. Ожиріння може викликати безліч супутніх хвороб. Зокрема, у пацієнтів із ожирінням зростає ризик виникнення гострого панкреатиту. Як відомо, гострий панкреатит – це запальне ураження підшлункової залози. Люди з ожирінням мають потенційно гірший прогноз щодо перебігу хвороби та виникнення ускладнень.
Мета. З’ясувати особливості клінічних показників, перебігу та ускладнень гострого панкреатиту у хворих із коморбідним ожирінням.
Матеріали й методи. Проведено ретроспективне дослідження 482 історій хвороб пацієнтів із діаґнозом гострий панкреатит, що проходили лікування на базі КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» з 1 січня 2011 р. по 2 лютого 2019 р. Отриману інформацію статистично оброблено в проґрамі Excel 2010, описовим методом за допомогою відносних, абсолютних чисел, середньоквадратичних відхилень та їх похибок. Вивчали кореляційний зв’язок між змінними за допомогою критерію ксі-квадрата (χ2). Тестування значимості різниці між двома незалежними групами проводили за допомого t-критерію Стьюдента.
Результати. Із 482 пацієнтів 260 (54,0 %) мали ожиріння (досліджувана ґрупа). До контрольної ґрупи відібрали 222 (46,0 %) пацієнтів із нормальною масою тіла. Пацієнти з ожирінням мали вищий середній показник віку (55,4 ± 9,4 року, р = 0,01), статистично більший відсоток випадків важкого перебігу гострого панкреатиту (85 (32,7 %) і 16 (7,2 %); р = 0,01). Констатовано зростання відсотка перебігу важкого панкреатиту у пацієнтів зі збільшенням маси тіла від 10,20 до 53,93 % (р = 0,03). Пацієнти із ожирінням довше перебували в стаціонарі. Крім цього, вони вдвічі довше перебували у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) (5,8 ± 0,8 і 2,7 ± 0,5 ліжко-дня; р = 0,01). Дослідження підтвердили, що основною причиною смерті ставали виникнення проґресуючої поліорґанної недостатності 30 (6,3 %), тромбоемболія легеневої артерії – 15 (3,1 %) та ДВЗ-синдром 18 (3,7 %).
Висновки. Наявність ожиріння у пацієнтів передбачає високий ризик розвитку важкого перебігу гострого панкреатиту, цей ризик зростає зі збільшенням індексу маси тіла. Крім цього, у пацієнтів із ожирінням більш високі показники ліжко-дня в стаціонарі та у ВРІТ, що збільшує загальну суму витрат на лікування та спонукає розробити алґоритм, що буде економічно вигідним. Високий показник смертності у пацієнтів із ожирінням вимагає удосконалення алґоритму лікування.