Lviv clinical bulletin 2019, 2(26)-3(27): 16-23

https://doi.org/10.25040/lkv2019.02.016

Особливості клінічних показників, перебігу та ускладнень гострого панкреатиту у хворих із коморбідним ожирінням

А. Б. Кебкало, О. В. Ткачук, А. О. Рейті

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ

Вступ. Ожиріння вважається глобальною проблемою людства третього тисячоліття. Ожиріння може викликати безліч супутніх хвороб. Зокрема, у пацієнтів із ожирінням зростає ризик виникнення гострого панкреатиту. Як відомо, гострий панкреатит – це запальне ураження підшлункової залози. Люди з ожирінням мають потенційно гірший прогноз щодо перебігу хвороби та виникнення ускладнень.

Мета. З’ясувати особливості клінічних показників, перебігу та ускладнень гострого панкреатиту у хворих із коморбідним ожирінням.

Матеріали й методи. Проведено ретроспективне дослідження 482 історій хвороб пацієнтів із діаґнозом гострий панкреатит, що проходили лікування на базі КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» з 1 січня 2011 р. по 2 лютого 2019 р. Отриману інформацію статистично оброблено в проґрамі Excel 2010, описовим методом за допомогою відносних, абсолютних чисел, середньоквадратичних відхилень та їх похибок. Вивчали кореляційний зв’язок між змінними за допомогою критерію ксі-квадрата (χ2). Тестування значимості різниці між двома незалежними групами проводили за допомого t-критерію Стьюдента.

Результати. Із 482 пацієнтів 260 (54,0 %) мали ожиріння (досліджувана ґрупа). До контрольної ґрупи відібрали 222 (46,0 %) пацієнтів із нормальною масою тіла. Пацієнти з ожирінням мали вищий середній показник віку (55,4 ± 9,4 року, р = 0,01), статистично більший відсоток випадків важкого перебігу гострого панкреатиту (85 (32,7 %) і 16 (7,2 %); р = 0,01). Констатовано зростання відсотка перебігу важкого панкреатиту у пацієнтів зі збільшенням маси тіла від 10,20 до 53,93 % (р = 0,03). Пацієнти із ожирінням довше перебували в стаціонарі. Крім цього, вони вдвічі довше перебували у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) (5,8 ± 0,8 і 2,7 ± 0,5 ліжко-дня; р = 0,01). Дослідження підтвердили, що основною причиною смерті ставали виникнення проґресуючої поліорґанної недостатності  30 (6,3 %), тромбоемболія легеневої артерії – 15 (3,1 %) та ДВЗ-синдром 18 (3,7 %).

Висновки. Наявність ожиріння у пацієнтів передбачає високий ризик розвитку важкого перебігу гострого панкреатиту, цей ризик зростає зі збільшенням індексу маси тіла. Крім цього, у пацієнтів із ожирінням більш високі показники ліжко-дня в стаціонарі та у ВРІТ, що збільшує загальну суму витрат на лікування та спонукає розробити алґоритм, що буде економічно вигідним. Високий показник смертності у пацієнтів із ожирінням вимагає удосконалення алґоритму лікування.